Книга, що збирає місто: історія та обличчя ужгородського «Книга‑Фесту»

Фестиваль «Книга‑Фест» в Ужгороді – це майданчик зустрічей, відкриттів і живої розмови про літературу, що роками формує культурний ландшафт Закарпаття. У цьому матеріалі на uzhhorodski.com.ua ви побачите: як і чому з’явився «Книга‑Фест», як змінювався його формат, хто створював подію та багато іншого. 

Від ідеї до традиції: як з’явився «Книга‑Фест»

Сказати, що «Книга‑Фест» виник на порожньому місці – несправедливо. Ужгород здавна був осередком книжкової культури: від старовинних друкарень до сучасних видавничих ініціатив. Та все ж фестивалю, який би регулярно збирав авторів, видавців і читачів, бракувало. Цю прогалину й заповнив «Книга‑Фест».

Точний рік заснування цього заходу не надто активно розголошується. Але з відкритих джерел відомо: у 2021‑му організатори святкували десятий фестиваль, а отже, найімовірніше, перша подія відбулася близько 2011 року. Саме тоді в Ужгороді стартувала ідея створити системну платформу для популяризації читання, насамперед на Закарпатті.

У перші роки «Книга‑Фест» був скоріше експериментом: кілька видавництв, скромна програма, подекуди – одна локація на кілька годин. Важливо, що від початку у фестивалю був публічний, відкритий характер: вхід завжди залишався вільним, а увага – зосередженою не лише на книжках, а й на спілкуванні.

З кожним роком подія наростала обсягами. Уже в середині 2010‑х «Книга‑Фест» закріпився як традиційний захід весняно-літнього сезону Ужгорода. Організаторами стали виступати обласна адміністрація, місцеві культурні установи, спілки письменників – кожен додавав щось своє. І хоча формат не змінювався кардинально, урізноманітнення програми й тематичних акцентів ставало помітним: з’явилися дитячі секції, літературні квести, музика, мистецтво.

Фестиваль за роки існування вже перетворився з локального експерименту на сталу культурну подію, яка об’єднує Ужгород довкола книжки. І, видається, що тенденція лише набирає обертів.

Локації, сцени та зустрічі: що відбувається на фестивалі

Коли в місті кажуть: «Ходімо на “Книга-Фест”», – усі знають, куди саме. Ужгородський фестиваль уже давно асоціюється з історичною локацією – культурно-історичним центром «Совине гніздо» на вулиці Ракоці. Стара винна галерея, перебудована під виставковий майданчик, створює атмосферу затишку й водночас урочистості, наче кожна книжка тут – визначна подія.

Територія поділена на кілька умовних зон. Одна – для презентацій, інша – для видавничих стендів. Тут не буває випадкових гостей: або ти цілеспрямовано прийшов по автограф улюбленої авторки, або просто заглянув на каву й залишився до вечора, бо втягнувся в розмову про поезію. Ця відкритість – одна з головних ознак фестивалю. Вхід завжди вільний, і немає жодної частини програми «для обраних».

Особливу увагу приділяють зустрічам із письменниками. Відомі імена – часті гості на «Книга-Фесті», але водночас тут завжди є місце для нових голосів. Можна поговорити з автором прямо на стенді, попросити підпис або ж послухати, як він читає уривок з книги, яку щойно презентував. Це руйнує бар’єр між «тими, хто пише» і «тими, хто читає».

Ще одна приваблива риса – розмаїття учасників. Тут і київські видавництва, і невеликі локальні ініціативи з Мукачева, Іршави, Хуста. Кожен привозить щось своє: хтось фентезі, хтось – науково-популярну літературу, хтось – дитячі книжки із закарпатським діалектом. І все це живе поруч, взаємодіє, обростає розмовами.

«Книга-Фест» має особливу атмосферу. Музика, дитячі зони, прості інтерактиви – усе це створює відчуття літературного свята, яке хочеться зробити традицією.

Закарпатський акцент: що робить фестиваль унікальним

Попри відкритість до гостей з інших регіонів, «Книга-Фест» завжди зберігає свій унікальний характер і колорит. І в цьому його особлива цінність. Він дає голос саме закарпатській культурі, з її мовними барвами, історичними переплетеннями й темами, що болять та звучать тут і зараз.

Щороку на фестивалі можна знайти книжки про Ужгород, історію регіону, постаті, які формували місцеву інтелігенцію. Особливо тепло сприймаються видання, що розповідають про «втрачений» Ужгород – міські легенди, архітектурні деталі, старі світлини з новим коментарем. Це не просто краєзнавство – це спосіб нагадати собі, хто ми є.

Не менш важливою частиною програми стають зустрічі із закарпатськими письменниками. Деякі з них – знані у всій Україні, інші – ще тільки на початку шляху. Але саме тут вони отримують увагу читача, відчувають, що їхня мова, їхні історії комусь потрібні. А читач, своєю чергою, має можливість відкривати нові імена без посередників.

Це також майданчик для діалогу поколінь. На стенді з дитячими книжками зупиняються мами й бабусі, поруч – літературна дискусія про поезію в час війни, далі – молодь слухає стендап-презентацію роману про життя в гуртожитку. І все це – частини одного фестивалю, який не намагається бути глянцевим, але завжди є живим.

«Книга-Фест» тримається на особливій атмосфері причетності. Тут немає відчуття «приїжджого» продукту, як це буває на великих форумах. Навпаки – навіть книжки з Києва чи Львова тут ніби проговорюються закарпатським голосом. Бо місце задає тон, і тон цей – щирий, спокійний, по-домашньому гостинний.

Фестиваль, що росте з часом: нові ідеї та традиції

Останні кілька років «Книга-Фест» демонструє цікаву динаміку: залишаючись літературною подією, він поступово відкривається ширшим форматам. І дарує простір для експериментів – із формою, темами, навіть учасниками.

У 2024–2025 роках фестиваль включає в програму інтерактивні зони, організовані спільно з Нацгвардією. Можна було подивитися, як працюють дрони, спробувати базові навички тактичної медицини чи поспілкуватися з військовими. Ці ініціативи могли б здатися далекими від літератури, але в умовах сьогодення – вони цілком на місці. Бо книжка тепер говорить і про досвід, і про пам’ять, і про реальність, у якій ми живемо.

Фестиваль також відкривається для молодіжних ініціатив, мистецьких колаборацій, освітніх форматів. Дискусії про нові книжки межують із презентаціями коміксів, а літературні читання – з живою музикою. Така еклектика працює на користь: вона приваблює ширшу авдиторію, не втрачаючи головного фокусу.

Водночас «Книга-Фесту» доводиться адаптуватися до викликів. Війна, економічна нестабільність, обмежені бюджети – усе це впливає на масштаб події. Але сила фестивалю – у його гнучкості. Інколи достатньо кількох щирих розмов між автором і читачем, аби відчути, що книжка – досі центр культури.

Ужгородський «Книга-Фест» змінюється разом із країною. Але він залишається самим собою в головному: щороку нагадує, що література особливо важлива для людей, які в них вірять.

Закарпатський «Книга-Фест» – приклад того, як літературна подія може стати частиною міського життя: органічно, без галасу, але з відчутним змістом. Ужгород давно вміє підтримувати такі ініціативи. Варто лиш згадати, як нове культурне життя вдалося вдихнути в історичну будівлю колишньої синагоги, де нині працює Ужгородська філармонія. Усе це – частини однієї мозаїки, де культура не зберігається в архівах, а живе просто тут і зараз.

Привітання для вчительки від учнів

Шановні відвідувачі! 🎉 Ласкаво просимо до нашої особливої добірки привітань, створеної спеціально для тих, хто прагне висловити свою вдячність та повагу найдорожчим людям у...

Гумор Закарпаття та його найяскравіші представники

Розпочнемо відразу із запитання. Чи віриться вам у те, що українці хоча б трохи можуть прожити без гумору? Та й це питання вже звучить...
..