В Києві, Харкові, Одесі, Житомирі, Львові і інших містах України мешкає безліч талановитих людей. Але в Закарпатті напевно проживає рекордна кількість акторів. Це все через колоритність Закарпатського краю. Будь-яка людина, що приїхала в область, відразу ж відзначає незвичність традицій і звичаїв місцевих жителів. Більше того, саме Закарпатська область є місцем, де перетинається безліч культур, адже вона межує одразу із чотирма країнами. Одним із таких талановитих людей і є актор Рудольф Дзуринець. Як він отримав своє зізнання? Чим він сьогодні займається? І які відомі ролі він мав? Про це і йтиметься у статті на uzhhorodski.com.ua.
Перші роки життя
Народився Рудольф Рудольфович Дзуринець народився 22 серпня 1990 року в Ужгороді. Він навчався у Перечинській гімназії І – III ступенів суспільно-гуманітарних напрямів. Закінчив її у 2008 році, після чого вирішує, що хоче пов’язати своє життя з мистецтвом. Саме тому він вступив до Ужгородського коледжу культури та мистецтв, який також успішно закінчив у 2013 році. Після закінчення коледжу він починає працювати у Закарпатському обласному музично-драматичному театрі. Загалом через три роки талант хлопця був помічений і він отримує знак міської ради Ужгорода за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.
Паралельно з цим Рудольф Дзуринець продовжує навчатися, і у 2017 році він закінчив Європейський університет на факультеті шоубізнесу. Ще через рік він став лауреатом обласної премії імені братів Шерегіїв у галузі театрального мистецтва за найкращу чоловічу роль. Нагороджений він був за роль Ганса Кіфера у виставі “Краще залишайся мертвим”.
У 2021 році Рудольфу Дзуринцю вдалося стати президентським стипендіатом у галузі театрального мистецтва.
Рудольф Дзуринець після початку повномасштабної
Із Закарпатського обласного музично-драматичного театру пішло воювати у перші дні повномасштабної війни цілих сім осіб акторського складу. При цьому, як стверджував сам Дзуринець, ніхто між собою не домовлявся. Більшість із них пішли на війну, бо не могли залишатися вдома і спостерігати за тим, що діялося. З Олександром Маврицем, театральним колегою, Рудольф зустрівся у військкоматі, навіть не домовившись. Обидва підписали заяву як добровольці. Того ж дня у центрі комплектації сидів їхній майбутній командир, який закликав усіх до кабінету та розпитував, хто й де працює, чим займається. Так вийшло, що Олександр Мавриць, Володимир Кабак та Рудольф Дзуринець потрапили до одного підрозділу.
Але крім акторів на війну також вирушили музиканти, працівники сцени, звичайний технічний персонал та багато інших. Для театру це була просто жахлива ситуація, тому що на початку війни просто весь репертуар посипався. Просто фізично неможливо було зібрати хоча б одну повноцінну виставу. Десь завжди не вистачало людей.
На війну Дзуринець потрапив у ролі ТрО і воював під Попасною. Їхній підрозділ належав до розвідки. Як він сам стверджує, були весь час на мінус першій, тому завжди була небезпека для життя. Найцікавішим було те, що він потрапив до одного взводу зі своїм двоюрідним братом. Один одного вони не бачили десять років, а зустріч відбулася у казармі, коли їм видавали форму.
Довго Рудольф Дзуринець не прослужив, бо отримав поранення. Його госпіталізували та він спочатку лежав у лазареті в Бахмуті, потім був евакуйований до Павлограда, потім у Дніпро, Рівне, а прооперували його вже в Ужгороді. Згодом його звільнили за станом здоров’я.
І Дзуринець, і Дмитро Сьозик, і Мавриць вже у 2023 році повернулися на роботу. Все поступово почало налагоджуватися. Хоча в театрі безліч нових осіб, акторів, що складаються з вимушено переселених.
Призначення Рудольфа Дзуринця
У Закарпатському обласному музично-драматичному театрі у червні 2023 року відбулися одразу дві події. Першою була презентація нової фантастичної драми “Станція”, а друге призначення нового керівника.
Голова Закарпатської облради Володимир Чубірко представив колективу нового керівника закладу – Рудольфа Дзуринця, який до цього обіймав посаду заступника директора, а також був провідним актором театру. Весь колектив зустрів цю новину бурхливими оплесками. Спікер облради привітав Рудольфа Дзуринця з призначенням, а також побажав йому творчої наснаги, гарних постановок, креативних ідей та безлічі глядачів у майбутньому.
Що стосується презентації прем’єри фантастичної драми “Станція”, яку написав Олександр Вітер? Як зазначають постановники, – це химерна, легка, філософська та магічна історія відомого сучасного українського драматурга. Три жінки опиняються на дивній станції, яка не має назви, каси чи мобільного зв’язку. Все дійство нагадує ілюзію або сон, де виконуються всі найпотаємніші бажання.
Під керівництвом Рудольфа Дзуринця зміни в театрі відбулися дуже швидко. Складається враження, що чоловік був народжений для цього. Він не відчуває жодного дискомфорту на сцені чи як керівник. Як зізнається сам Дзуринець, він за натурою максималіст, дуже вперта, радикальна, цілеспрямована та імпульсивна людина, яка бачить перед собою тільки ціль і йде до неї. Саме тому театр, як багато хто стверджує, за його керівництва став у рази кращим.
Рудольф Дзуринець стверджує, що для нього керівник театру – це хороший менеджер та лідер, бо тільки він може повести за собою команду, надихнути її та створити перспективне майбутнє для свого театру. Також Дзуринець в одному з інтерв’ю говорив, що він став керівником не просто так. Він планував та розвивав свої компетенції. Тому в той момент, коли його призначили директором театру, він отримував уже третю вищу, цього разу, юридичну освіту, щоб краще вивчити структуру театру з точки зору права. Наприклад, його дуже цікавило питання вирішення, кому належать авторські права на якийсь твір.
Закордонні подорожі театру
Як тільки Рудольф Дзуринець отримав роль керівника театру, він тут же націлився на закордонні поїздки. Востаннє вони з театром були на гастролях ще до пандемії, тож останні 4-5 років Закарпатський музично-драматичний театр нікуди не їздив.
Вони уклали меморандум про співпрацю з Кошицьким національним театром, який включатиме спільні постановки та гастрольну діяльність. Але у зв’язку з тим, що під час воєнного стану перетин кордону для чоловіків призовного віку є проблематичним, то поки що словаки приїжджають із гастролями до Закарпатської області.
А зараз театр майже об’їздив усю Закарпатську область зі спектаклями. Багато дорослих та дітей у величезному захваті, що театр приїжджає до них у маленькі міста та показує першокласні вистави. У театр постійно дзвонять після цих виступів та дякують за показані вистави.
Рудольф Дзуринець вважає, що він разом із трупою Закарпатського музично-драматичного театру виховують глядача. Їхня мета – змусити людей замислитися над чимось важливим.
Багато хто висловлює думку, що дуже мало реклами театру в місті. Новий директор так зовсім не вважає. Якщо пройтися біля театру, зупинитися і подивитися на величезні афіші, то відразу стане зрозуміло, що реклами більш ніж достатньо. Рудольф Дзуринець зробив освітлення, щоб люди могли побачити їх навіть уночі. Рудольф Дзуринець вважає, що найкраща реклама для театру, – це якомога краща зіграна вистава та професійність акторів.